Мій досвід у літньому таборі був зовсім інший, ніж можна собі уявити. Я прилетіла до Bishop’s Stortford International Summer School наприкінці першого тижня. Не тому, що не хотіла бути там раніше - просто перші дні я була на UGS BootCamp, тож до Англії приїхала трохи пізніше.

З першої ж хвилини я відчула справжнє відчуття приналежності. Ті перші моменти, як от розмови з іншими студентами в моєму домі, я пам’ятатиму все життя. Я одразу зрозуміла, що це моє місце, навіть якщо я приїхала “запізно”.

Перший вечір був сповнений чудових спогадів. Ми грали в гру, де потрібно було виконати 15 завдань якнайшвидше. Я навіть зберегла частину прози, яку ми тоді написали:

“Young house is the best

You get along with everyone, whatever

Don’t forget to play

That was all we wanted to say.”

Я ніколи не забуду ці слова. А після цього дня, повного нових емоцій, була найкраща Movie Night у моєму житті! Я спілкувалася з людьми з Японії, Аргентини, Німеччини, Литви та Угорщини. І це був лише перший день.

Цілий вечір ми грали у “Catch the Flag” з усіма студентами табору. Ми були поділені на чотири команди й мали викрасти прапор у суперників. Наша команда виграла всі три гри - 3 з 3! Який же це був вечір!

Наступні дні були не менш особливими. Між уроками ми їздили в Кембридж. Як же це було гарно - бачити всі ті коледжі під час прогулянки на човні! Я навіть побачила знаменитий Математичний міст і дерево Ньютона. А потім - Лондон, де були і Національна галерея, Вестмінстер, Букінгемський палац і Чайнатаун, де ми мало не загубилися, бігаючи з нашими bubble tea, щоб встигнути вчасно на автобус назад до табору.

На уроках ми багато співали, писали власну пісню, представляли свої країни й зізнавалися в любові до табору. Саме там ми знайшли найкращих друзів!

Кожного дня у нас було два уроки й дві активності. Кожен урок тривав півтори години. Перший був більш філософський, я навіть пам’ятаю, як ми обговорювали відомий Trolley Problem, намагаючись вирішити, що є “правильним”, і усвідомлювали, наскільки складними можуть бути людські вибори. Другий урок завжди був більш креативним - і саме там відбувалася магія. Ми малювали плакати про Лондон, створювали прапори наших країн, писали й виконували власну пісню, а ще знімали короткі відео-репортажі прямо на вулицях. Це були не просто уроки - це були ті самі незабутні емоції, які змушували нас думати, сміятися й проводити весь час разом у інтернаціональній компанії.

Одним із найяскравіших моментів була активність театральне. Ми створили рекламу для табору, і наша команда перемогла, а за це вчитель пригостив нас Krispy Kreme донатами! А на наступному занятті ми проводили заняття в костюмах клоунів, а ще одного разу працювали з театральними масками. Це було весело, креативно й неймовірно надихаюче - я почувалася вільною й щасливою саме там, поринаючи у це ком’юніті. 
Останній день був найважчим. Диско, прощання… Я ніколи не відчувала нічого подібного. Єдине, що залишалося - це надія, щоб ще колись поговорити з цими людьми. Я купила прапор, щоб кожен підписав його, і тепер він висить над моїм ліжком. Кожного разу, коли я дивлюся на нього, згадую кожну людину й усі наші спогади.

Одним із найбільших подарунків цього табору стали люди, яких я зустріла. Тепер у мене є друзі з Аргентини, Німеччини та Угорщини - і я справді їх ціную. Ми сміялися разом, ділилися історіями про наші країни й створили спогади, які залишаться зі мною назавжди. Ця дружба показала мені, наскільки великим і водночас близьким може бути світ. Я дуже вдячна Світло за цю можливість, адже мати друзів з різних куточків світу - це безцінно.

Я хочу подякувати Світло та Bishop’s Stortford College за ці незабутні моменти у моєму житті. Я повторюватиму це знову й знову - це була не просто поїздка, а цілий розділ мого життя.

‍