Я горда мешканка Лондона, де живу вже 50 років. З раннього дитинства я завжди любила читати. Спочатку я читала книжки з пригодами для маленьких дітей, а потім перейшла до історій про лікарів і медсестер. Зараз я читаю різні історії. У школі моїм улюбленим предметом була англійська мова, а ще я любила займатися акторською майстерністю. Я хотіла вступити до театральної школи, але завуч переконав мене вивчитись на вчителя в Кембриджі, де я могла багато грати в університетських групах. Я вступила до педагогічного коледжу, і перша ж п'єса, в якій я зіграла, стала для мене жахливим досвідом, оскільки я виявила, що не маю справжнього акторського таланту. Я більше ніколи не пробувала грати, але зрозуміла, що мені подобається викладати. Я продовжую любити все, що пов'язано з театром.
Отримавши кваліфікацію вчителя, я переїхала до Лондона і почала свою кар'єру в першій з трьох складних шкіл. Мені особливо подобалося викладати складним підліткам. Мене призначили завідувачем кафедри англійської мови, а потім я стала викладачем-консультантом. Це привело мене до роботи в університеті, де я готувала випускників до роботи вчителями англійської мови. Тож усе своє трудове життя я була пов'язана з освітою та літературою.
Поза межами моєї кар'єри книги завжди відігравали важливу роль у моєму житті. Я отримую величезне задоволення від того, що заохочую своїх дітей, а тепер і чотирьох онуків, насолоджуватися читанням. Моїми іншими хобі є садівництво та різні види спорту.
Я приєдналася до Світло, тому що моя подруга і колишня колега, Елісон Келлі, розповіла мені про те, що вона робить у Світло, і мені сподобалася думка про те, що я знову матиму якийсь зв'язок з підлітками та літературою. Як і багато людей в Англії, я була дуже зворушена стійкістю українського народу, тому я дуже рада, що маю можливість спілкуватися з молодими українцями.
Я хочу використати свої заняття, щоб поговорити про тексти різного роду. Важливо обирати короткі твори, оскільки я не бачу способу прочитати разом об'ємну книгу. Сподіваюся, з часом усі студенти обиратимуть книжки, оповідання та вірші, про які розповідатимуть іншим. Я завжди вірила у те, що студенти повинні усвідомити, що не існує правильного способу зрозуміти літературний твір. Я, звичайно, не хочу, щоб вони думали, що я маю "правильну відповідь".
Поки що ми прочитали один вірш, два оповідання та промову. Хочеться також отримувати зворотній зв'язок про те, що найбільше подобається групі.
.png){kind=icon}
